Оцінювання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

 Оцінювання здобувачів  освіти з особливими освітніми потребами

ОЦІНЮВАННЯ  під час навчання — це процес спостереження за навчальною і пізнавальною діяльністю учнів, опису, збору, реєстрації та інтерпретації інформації.

ОЦІНКА під час навчання — це результат процесу оцінювання, умовно- формальне чи кількісне вираження навчальних досягнень у цифрах, буквах, символах.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або інших законних представників). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень.

    Обираючи оцінювання, варто пам’ятати, що воно має кілька різних ФУНКЦІЙ, наприклад:

•– мотиваційна — активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання;

– •діагностична — сприяє визначенню рівня компетентності учнів;

– •прогностична — ставить цілі навчання на майбутнє;

– •виховна — налаштовує дитину на розвиток власної організованості;

–управлінська — надає необхідну інформацію для ухвалення рішень та інше.

Оцінювання має інформувати учнів, вчителів і батьків, про досягнення в певний момент часу, щоб відзначити успіх, спланувати підтримку для подальшого процесу.

     Педагогічні працівники самостійно визначають форми оцінювання результатів навчання учнів з певного предмета та добирають методи оцінювання (спостереження, бесіда, тестування, аналіз письмових робіт учнів чи ін.), враховуючи специфіку навчального предмета і особливості учнів.

Можна використати такі 

ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ:

ˆ- усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);

ˆ -письмова (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування);

ˆ -цифрова (тестування в електронному форматі);

ˆ -графічна (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);

ˆ-практична (дослідження, навчальні проєкти;

виготовлення виробів чи підготовка ілюстрацій.

Для оцінювання окремих видів робіт учителі можуть розробити критерії оцінювання результатів навчання учнів на основі критеріїв, затверджених МОН, а також враховуючи особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, форму організації роботи учнів на навчальному занятті (групова, індивідуальна, фронтальна, колективна).

     Особа з особливими освітніми потребами (ООП) — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

(Закон України “Про освіту”).

    ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ— система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників

(Закон України “Про освіту”;

Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ No 483 від 26.04.2022, No 979 від 30.08.2022.)

    Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання здійснюється для врахування рівня їхніх досягнень, поступу в опануванні навчальним матеріалом, визначення рівня сформованості умінь та навичок, а також здатності до застосування їх на практиці (оволодіння компетентностями).

       Оцінювання результатів навчання учнів з ООП має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність. Асистент учителя (у разі наявності) не бере участі в безпосередньому оцінюванні результатів навчання учнів. Він спільно з учителем або самостійно веде спостереження за розвитком учня/учнів з ООП, під час якого фіксує досягнення, динаміку розвитку, перепони тощо. Результати таких спостережень можуть допомогти вчителю при оцінюванні навчальних досягнень дитини та є предметом подальшого обговорення з учасниками команди супроводу для визначення доцільності стратегій навчання та оцінювання.

На вибір та ефективність застосування певних форм та методів оцінювання впливають труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, ООП, які зазначаються в індивідуальній програмі розвитку учня.

    Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП варто зважати на рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, що визначають особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання, а саме:

РІВНІ ПІДТРИМКИ — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти.

     1.Оцінювання учнів, що потребують першого рівня підтримки:

ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання;

ˆ на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх

адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня.

2.Оцінювання учнів, що потребують другого рівня підтримки:

ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з можливістю адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;

ˆ під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо).

3.Оцінювання учнів, що потребують третього рівня підтримки:

ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;

ˆпід час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури оцінювання за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань);

ˆ зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо).

4.Оцінювання учнів, що потребують четвертого рівня підтримки:

ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;

ˆ здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає:

Ž використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо);

Ž використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань;

Žадаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем;

Ž збільшення часу на процедуру оцінювання тощо;

Ž відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета.

5.Оцінювання учнів, що потребують п’ятого рівня підтримки:

ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня.

АДАПТАЦІЯ змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) — зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання.

МОДИФІКАЦІЯ змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі — модифікація) — зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання.

   Значними є відмінності в критеріях оцінювання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку(ЗПР). Під час оцінювання потрібно враховувати можливості дітей та особливості того, як вони опановують навчальний матеріал. Об’єктом оцінювання в цьому випадку має бути динаміка розвитку дитини. Її визначають відносно попередніх індивідуальних досягнень учня. Відповідно до визначених цілей в ІПР оцінюються як просування учнів в опануванні предмета, так і сформованість життєвої компетентності (до прикладу, уміння себе обслуговувати).

     Впровадження ФОРМАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ веде до суттєвого поліпшення результатів навчання всіх учнів у класі.

Формувальне оцінювання відрізняється від поточного і підсумкового оцінювання, оскільки дає учителю можливість узагальнювати й інтерпретувати інформацію про потреби чи досягнення учнів, отримувати від учнів зворотний зв’язок і завдяки цьому поліпшувати процес навчання й пізнання, оцінювати індивідуальні досягнення учня, не порівнюючи їх з досягненнями інших тощо.

   Зворотний зв’язок у системі «педагог — учень» - надважливий!

Якщо учень не говорить або йому складно — застосовуємо альтернативну комунікацію (наприклад, обмін картками, жести, або написи словами), але комунікуємо!

Формувальне оцінювання в класі спрямоване на постійний зворотний зв’язок з учнями. Зворотним зв’язком можна вважати інформацію, яку вчитель отримує у процесі навчання і яка дає йому можливість зробити неформальні висновки про успішність учнів, а учням — побачити власні прогалини в засвоєних знаннях, у формуванні вмінь тощо. Класичний зворотний зв’язок учителі організовують одразу після того, як учні виконали завдання. Це допомагає підтримувати їхню мотивацію, удосконалювати навички, виробляти подальші стратегії зворотного зв’язку, як-от:

ˆ -нагадування;

ˆ -поетапна допомога — запитання, 

-інструкції, 

-незавершені пропозиції, -зразки чи 

ˆ коментування конкретних дій, ситуацій, суперечливих питань.

Мотивацію та самостійність учнів підвищує такий прийом, як САМООЦІНЮВАННЯ. Учні оцінюють свою діяльність з огляду на:

ˆ конкретні цілі в навчанні;

ˆ розроблені або запропоновані критерії;

ˆ характеристики досягнутого рівня на момент оцінювання;

ˆ розуміння того, як можна зменшити розрив між поставленими цілями й досягнутим рівнем , керуючись картками, таблицями, схемами.

Такий прийом формує в учнів уміння бачити свою роботу як сукупний результат, що складається з різних знань, умінь, навичок. 

     Залучення батьків учнів з ООП у процес оцінювання — важливий спосіб взаємодії з батьками, який має багато переваг для самих учнів. Нерідко батьки просто не знають, яку роль вони можуть відігравати в оцінюванні успішності своєї дитини. Тому одним з важливих факторів успіху оцінювання навчання учнів є регулярне та відкрите спілкування з батьками.

Найбільше практикую формувальне оцінювання , оскільки вважаю його найефективнішим для дітей з ООП:

1.«Сходинки успіхи»( учень відмічає самостійно):  

-«Я слухаю»;

-«Я розумію»;

-«Я пробую сам;

-«Я можу сам».

2.«Оцінка-смайлик»

-«Мені легко».

-«Потрібна допомога».

-«Було складно».

-«Я ще вчуся».

 3. «Мовний конструктор» 

-Скласти речення за схемою.

-Зібрати речення з карток.

-Вставити потрібне слово.

-Побудувати речення із частин.

4.Усне оцінювання замість письмового

-Оцінюємо логіку, правильний вибір, спробу, навіть якщо є помилка.

-Відповідає усно, показуючи картинку чи пояснюючи одним словом.

5.Міні-тести без оцінок ,( щоб з‘ясувати , що вдається, а над чим треба ще попрацювати).

6.Малюнок замість переказу художнього твору ( зміст, герої, враження).

7.Емоційна шкала героя, (обирає відповідний смайл і коментує вибір).

8.Рольове читання - оцінюється участь, інтонація та бажання читати, а не швидкість читання.

9.Альтернативні способи підсумкового оцінювання:

-створення портфоліо досягнень ( «я  навчився», «мені допомогли», «я пишаюся» - фото, малюнки, короткі записи).

-проєкт замість контрольної ( комікси за твором, буктрейлери із соцмереж, лепбуки, аудіозапис відповіді).

10.Індивідуальна шкала оцінювання ( порівнюваний учня із самим собою: було - стало - зможу…).

📌Ти сьогодні краще зрозумів текст і зміг пояснити головну думку. Наступного разу спробуємо додати більше слів..)

Типові ПОМИЛКИ під час оцінювання:

– •завищення/заниження оцінок;

– •упередженість особистих стосунків;

– •звірка з попередніми оцінками;

– •різні оцінки за однакові відповіді;

– •суб’єктивне ранжування (визначення) певних якостей;

•–оцінювання поведінки як навчання.

   КОРИСНІ РЕСУРСИ

1. 8 цікавих технік, як оцінювати учнів, і що треба врахувати. Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/8-tsikavyh-tehnik-yak- otsinyuvaty-uchniv-i-shho-treba-vrahuvaty/

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін. — К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019. — 120 с.

3. Навчання дітей із порушеннями слуху: навчально-методичний посібник / С. В. Кульбіда та ін. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 216 с.

4. Онлайн-курс «Оцінювання без знецінювання».

Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/410

5. Оцінювання за НУШ: що змінилося та як допомогти вчителю? Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/otsinyuvannya-za- nush-shho-zminylos-ta-yak-dopomogty-vchytelyu/

6. Як оцінювати дітей з особливими освітніми потребами.

Режим доступу : https://nus.org.ua/articles/yak-otsinyuvaty-ditej-z- osoblyvymy-osvitnimy-potrebamy/.