Розробки уроків з української мови
Конспекти уроків з української
мови
9 клас
Уроки 1-2
Тема. Безсполучникове складне речення. Смислові відношення
між простими реченнями та розділові знаки у безсполучниковому реченні.
Сприйняття і засвоєння опорного конспекту
Мета. Формувати знання про безсполучникове складне речення та науковий світогляд учнів, залучаючи їх до визначення
смислових відношень та виду інтонації в безсполучникових складних реченнях;
удосконалювати грамотність учнів шляхом правильної розстановки розділових
знаків у безсполучниковому складному реченні та обгрунтування їх; виховувати
морально-духовну культуру учнів через використання безсполучникових речень в
усному і письмовому мовленні.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання. Підручник, опорний конспект, таблиця, пам’ятки.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього
завдання. Актуалізація опорних знань
Бліц-опитування із
одночасною роботою на дошці.
1.
Складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох
простих речень, що є рівноправними, одне з яких ускладнене однорідними членами
речення – це …(складносурядне речення, [ ], a [ ]).
2.
Складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох
речень, одне з яких є залежним від іншого і ускладнене цитатою
це…(складнопідрядне речення,
[ ], бо ( ) ).
3.
Частини складносурядного речення поєднуються за допомогою сполучників -
…?
(єднальних (і, й, та), протиставних (а, але, проте), розділових (чи-чи,
або-або); а складнопідрядного – (часові, причинові, мети, умовні, допустові,
наслідкові, порівняльні, місця та інші).
4.
Побудувати схеми речень з кількома підрядними і привести приклад.
Наприклад. Я між
братами щастя розділю, щоб всі були
однаково щасливі, бо я – людина і людей люблю. ([ ], щоб ( ), бо (
) ).
-
Я так давно не чув, як перепел вночі співає, як в лузі деркачі охриплим
голосом задеркотять жагуче: ([ ], як (
), як ( ) ).
-
Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру
гнуться до землі. (Якщо ( ), [ ], котрі
( )
).
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань
уроку. Мотивація навчання


розпізнавання безсполучникових складних речень у
тексті;






ІІІ. Вивчення нового матеріалу
(Матеріал вивчається, об’єднавши учнів у групи: (учитель називає лідера
групи, який набирає собі команду (кількість членів оголошується заздалегідь),
команда має право залишити або переобрати лідера).
Принципи роботи в групах
(пам’ятка)
- Ми поважаємо права
власні й інших.
- Ми ніколи не сміємося
з чужих помилок.
- Ми маємо право на
помилку, бо ми вчимося на своїх помилках.
- Ми ділимося
матеріалами та думками, сприймаємо інформацію інших.
- Ми обговорюємо ідеї, а не особи учнів, утримуємося від образ та
оцінок учасників групи.
- Ми дотримуємося правил активного слухання, головне – не перебиваємо
один одного.
- Ми завжди допомагаємо членові групи, якщо він нас попросить.
- Ми слухаємо, що нам хочуть сказати інші, та, якщо треба, запитуємо.
- Ми цінуємо здобутки інших.
- Ми свою частину роботи намагаємося виконати якнайкраще.

Робота в групах дасть нам змогу набути навичок спілкування та
співпраці. Після того, як ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5
хвилин) повинна виконати це завдання та подати результати своєї роботи.
Голова (спікер, керівник групи):
-зачитує завдання;
-визначає порядок виконання;
-встановлює послідовність, у якій учасники групи будуть висловлюватися;
-заохочує всіх до роботи;
-підбиває підсумки;
-за згодою членів групи визначає доповідача.
Секретар:
-коротко й розбірливо записує результати роботи своєї групи;
-має бути готовим висловити загальну думку групи під час підбиття
підсумків, допомогти доповідачеві.
Посередник („хранитель” часу):
-стежить за часом;
-відповідає за регламент.
Доповідач:
-чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
-доповідає про результати роботи групи.
1.
Розглянемо ряд питань, які
будуть з’ясовуватися протягом уроку.
( Завдання вміщуються у
„піщаному” годиннику, який знаходиться на дошці)





Його структура


можуть бути між безсполучникові
речення


![]() |
( Нижня частина „піщаного”
годинника застосовується в кінці уроку як підсумок роботи)
Протягом уроку кожна з груп збирає необхідну інформацію і готує
повідомлення із своєї підтеми.
2. Проаналізувати будову поданих речень і зробити висновок щодо
структури і засобів зв’язку БСР (речення записані на дошці).
Припадає це свято на 13 грудня,
на день апостола Андрія Первозванного: благословив він священні гори над
Дніпром і хрестом ознаменував місто Київ.
[ ]:[ ].
У народних віруваннях ніч на
Андрія вважалася чарівною в цей час. Доля визначала всі складники
майбутнього. [ ] - [ ].
(Записують речення в зошити,
будують схеми, роблять морфемний розбір слова
благословив і фонетичний слова свято [св’ато], звертається увага на
вивчені орфограми).
3. Екскурс в народознавство про традиції святкування святого Андрія
(випереджаюче домашнє завдання, додаток № 2).
4. Основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є
інтонація, яка не тільки об’єднує частини речення, виражає різні смислові
відношення.
Для БСР характерна
інтонація переліку, зіставлення (протиставлення), зумовленості, пояснення. Робота з підручником ( з опорною таблицею)
Інтонація переліку – незначна пауза між частинами, які
вимовляються з посиленням голосу і невеликим спадом перед паузою. Ця інтонація
виражає логіку однорідності (одночасність, послідовність) і використовується
здебільшого в БСР, співідносних із складносурядними. Наприклад: На поле синєє вечірній впав туман, над
річкою пливуть його мінливі хвилі.
Інтонація зіставлення – виразна пауза між частинами, перша з яких
вимовляється підвишеним тоном, а друга – зниженим. Однаковий логічний наголос
на зіставлюваних словах. Наприклад: Ти
прозаїк, я поет.
Інтонація зумовленості виражає допустові, умовні, наслідкові, часові
відношення. Вона близька до інтонації зіставлення, але наголос у реченнях не
такий симетричний. Наприклад: Защебетав
соловейко пішла луна гаєм.
Пояснювальна інтонація виражає причинові, з’ясувальні, пояснювальні відношення. Вона
характеризується зниженням голосу і виразною паузою перед тією частиною, що
пояснюється. Друга частина вимовляється швидким темпом. Наприклад: Довго, довго Україна сліпа й глуха буде:
засліпили, заглушили лукавії люде (П. Куліш).
Створення проблемної ситуації щодо смислових відношень у складних
реченнях. Визначити смислові відношення у складних реченнях. У сполучникових чи
безсполучникових вони виражені яскравіше?
5. Пригадати відомі прислів’я та крилаті вирази, доповнити їх.
Простежити, як впливає інтонація речень на розділові знаки. Умовними
позначеннями показати інтонацію кожного речення. Сформувати висновок про
співвіднесеність інтонації з розділовими знаками.


позначає зниження голосу;
/ позначає середню паузу в
середині речення;
// позначає тривалу
паузу в середині або в кінці речення.
Вік живи,… (вік учись).
Любіть книгу: … (вона научить вас жити).
Бур’ян знищити - … (урожай підвищити).
Висновки учнів на рівні самоосмислення Таким
чином:
-
якщо для БСР характерна
інтонація переліку, то між його частинами ставиться або кома, або крапка з
комою;
-
якщо для БСР характерне зниження голосу (тону) в кінці першої частини,
то ставиться двокрапка;
-
якщо для БСР характерне підвищення голосу (тону) в кінці першої частини,
то ставиться тире.
6.З’ясування, від чого залежить вживання розділових
знаків у БСР. ( Додаток № 1 )
( Від інтонації, смислових відношень,
а також певних правил)
7. Опрацювання
опорної таблиці
Розділові знаки у БСР
Правило
|
Приклад
|
-
Між відносно рівноправними частинами ставиться кома
Крапка з комою
ставиться:
- Якщо частини речення поширені, мають розділові знаки або далекі за змістом
Двокрапка
ставиться:
-
Якщо друга частина розкриває зміст першої
-
Якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться
-
Якщо в першій частині є слова
так, такий; чути, бачити, знати і так далі.
Тире ставиться:
-
Якщо зміст частин речення протиставляється
-
Якщо друга частина виражає наслідок, висновок
-
Якщо друга частина речення виражає різку зміну подій.
|
Бузково пахне
вечорова тиша, садками ніч крадеться у село.
Гілка не трісне,
листок не шелесне, пахне незлежаний сніг; густо посіяний промінь небесний
світлою ковдрою ліг (П. Дегтяров).
І не холодно дуже:
є морозець, та не цупкий (Панас Мирний).
Високі сосни
тривожно зашуміли: сипнув рясний дощ.
Глянь, моя мила:
зорі повисли над Дніпром (П. Тичина).
Не вмер поет – його
втомило горе (Б. Лепкий).
Забудеш рідний край
– тобі твій корінь всохне.
Дощ пройшов – Київ
зеленіє.
|
Узагальнення на основі таблиці роблять учні відповідної групи.
·
Навіщо проводилася така робота?
·
Які висновки ви зробили?
8. Залежно від смислових відношень БСР може бути з однорідними
частинами і з неоднорідними частинами. Згідно з цим ми говоримо про синонімічні
безсполучниковим сполучникові речення.
Складносурядні
синонімічні безсполучниковим з однорідними частинами.
Складнопідрядні
синонімічні безсполучниковим з неоднорідними частинами.
Побудова діаграми Вена. (У спільному для обох кіл секторі записуються
однакові риси, у інших секторах –
відмінні риси мовного явища)
IV. Узагальнення
і систематизація теоретичного опрацьованого матеріалу
1.
Презентація доповідачів кожної із груп, висвітлення проблемних питань,
поставлених на початку уроку. Словникова робота. Презентація – публічне представлення чогось нового (представлення
нового виду складного речення).
2.
Заповнення „піщаного” годинника.
3.
Робота на дошці.
Побудувати БСР із
синонімічних сполучникових, накреслити схеми.
-
Помагай старим, бо доведеться бути й тобі таким.
-
Лише в труді живе людина, а без труда її нема.
-
Жайворонки дзвенять у синьому небі, і пшениця колосом шумить.
-
Як батька покинеш, то й сам загинеш.
V. Підсумки
уроків
Фронтальне опитування у формі кубування (на 6
гранях куба записуються завдання; по черзі кидаючи кубик, учні усно
відповідають на них).
-
Що нового я виніс із сьогоднішнього уроку?
-
Що було найцікавішим на уроці?
-
Що найважливішим?
-
Де можна застосувати добуті сьогодні знання?
-
На які запитання (з приводу вивченого) хотілося почути відповіді на
наступних уроках?
-
Моє питання однокласнику.
VI.
Оцінювання роботи класу
1.
Керівник кожної групи словесно відзначає найбільш активних членів
групи.
2.
Бажаючі висловлюють свої міркування щодо результативності роботи членів
групи – сусіда.
3.
Учитель визначає й оцінює роботу найбільш активної, результативної
групи.
VIІ.
Домашнє завдання
Підготувати усну зв’язну розповідь за опорним конспектом про БСР.
І група – скласти
речення за даними схемами
1. [ ], [ ], [ ].
(одночасність)
2. [ ]: [причина
].
3. [ ]- [
протиставлення].
ІІ група – скласти невеликий твір-розповідь у художньо-публіцистичному
стилі „У грудні , що не день, то свято”.
Уроки 3-4
Тема. Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між
простими реченнями та розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
Тренувальні вправи
Мета. Поглибити
знання про безсполучникове складне речення та смислові відношення між простими
реченнями в його складі; формувати вміння визначати відповідні пунктограми та
обґрунтувати вибір вживання розділових знаків; удосконалювати орфографічну й
пунктуаційну грамотність; розвивати
увагу, пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички правильного інтонування БСР та роботи з
опорним конспектом; збагачувати та
розвивати мовлення учнів; виховувати любов та повагу до історії та народних
традицій.
Тип уроків. Уроки закріплення знань, умінь і навичок.
Обладнання. Опорний конспект, підручник, вислови,
перфокарти.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього
завдання.
Актуалізація опорних знань
1.
Повідомлення про БСР за опорним конспектом.
2.
Зачитування домашніх
творів-розповідей із теми „А у грудні, що не день, то свято”
7 грудня – день
великомучениці Катерини. Свято жіночої долі. Ранком, до сходу сонця,
дівчина йшла в садок і зрізувала гілочку
вишні. Ставила її в хаті у воду і чекала свята Маланки (13 січня): якщо до
Маланки вишня зацвіте, то добрий знак і дівоча доля буде цвісти, якщо ти
засохне – погана ознака.
13 грудня – день св. Андрія Первозданного. Молодь
збиралася на вечорниці, у ніч перед Андрієм дівчата ворожать.
17,18,19 грудня – три свята Варвари, Сави, Миколи – „глядять
одне одного”, бо йдуть вони поряд і звуться миколаївськими.
22 грудня – день великомучениці Анни.
3.
На сьогоднішньому уроці у нас будуть працювати експерти-народознавці,
які будуть оцінювати зміст, влучність і правильність вишах відповідей і
активність роботи на уроці і створювати наше спільне „Дерево знань”.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Мотивація
навчання
Хто здається безпорадно –
У
людини не в пошані.
В
реченні не так то й складно
Розібратись при бажанні ( Д.Білоус).
1.
Учні самостійно визначають
завдання уроку
( Структура БСР,
смислові відношення, розділові знаки, інтонація у БСР – опираючись на
трикутники - сюрпризи :
Ми повинні знати,
могти, вміти...
2.
Робота біля дошки.
Написати „ланцюжковий ряд”, в якому потрібно
назвати наукові терміни, що вживаються в темі „Безсполучникове складне
речення”.
- А для чого потрібно нам це знати ? ( Щоб
правильно і доречно використовувати БСР у власному мовленні).
3.
Слово вчителя
Ми завжди шукаємо в житті те, що живило б душу
і духовні сили, адже не хлібом єдиним живе людина. В.Симоненко радив своїм
сучасникам і нащадкам : „ В океані рідного
народу відкривайте духовні острови”
Більше третини днів року в наших предків займали свята. Як ми вже
переконались, в грудні їх також не бракує. І сьогодні, мені хотілося б, щоб ми
поговорили про найбільш пошановане у народі свято, про святого, який вважається
покровителем усіх бідних і знедолених та заступником рибалок і моряків. Він
творив чудеса: зцілював безнадійно хворих, припиняв розбрат. Тому і назвали
його Чудотворцем. На його честь в усьому християнському світі збудовано чимало
храмів. Збудований такий храм і в нашому селі. Це свято Миколая Чудотворця.
Про
чудотворця існує багато легенд.
Одного
разу Миколай морем вирушив у Палестину. Та зчинилася буря, і на кораблі
зламалася щогла. Моряк, що хотів її полагодити, впав і вбився. Миколай увесь
час стояв і молився. І сталося чудо: буря вщухла, а мертвий моряк ожив.
У
народних легендах та переказах святий Миколай боронить людей від стихійних лих,
а найбільше – на воді. Усі рибалки у своїх куренях мали образ св. Миколая і,
виходячи в море, брали його з собою.
Миколай,
крім усього, опікується дикими звірятами. Одна з легенд оповідає, що якось один
чоловік їхав лісом і його захопила ніч. Мусив ночувати. Випріг він воли, дав
сіна. Коли дивиться : недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався
чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді – таке назбігалося – страх
глянути. Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його. „Що ж за дивовижа”, -
думає собі чоловік. Він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією
звіриною святий Миколай – старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірятам
розказує, а вони слухають.
Подивіться
на зображення святого Миколая. Ласкаве обличчя, добрі очі, сива борода ...
Образ Миколая Чудотворця, який творить на землі добрі діла, дійсно присутній у
багатьох легендах, переказах, оповідках. Але найпопулярніша з них – це оповідь
про мандрівку Миколи з Касіяном.
Свято
Касіяна випадає один раз на чотири роки
– 29 лютого в переступний (високосний) рік.
Якось
Касіян та Микола йшли в церковних справах, зодягнувши білі ризи. Дорогою вони
зустріли чоловіка, в якого загруз у багнюці віз. Микола й каже :
- Касіяне, допоможімо!
- Я не можу. Мої білі ризи
забрудняться, - відповів той.
Микола сам допоміг чоловікові вибратися з
болота, але при цьому замастив одіж. Йдуть обоє мовчки, а назустріч їм виходить
Бог і питає.
- Чого це в тебе, Миколаю, брудні
ризи ?
- Дорогою загруз чоловік, то я
рятував його, - відповів Чудотворець.
- А в тебе чому чисті? – звернувся
Бог до Касіяна.
- А я не хотів забруднитися.
- Гаразд, - промовив Бог, - якщо
ти злегковажив святу заповідь допомагати людям в біді, - то пам’ятати тебе
будуть один раз на чотири роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік.
Існує ще така легенда про святого: „Святий
Миколай Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. А Касіян
на панича перебрався і до Бога пішов жалітись на людей. Вони, - каже, - Миколая
шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене і не згадують!” Бог
вислухав Касіяна та й каже до янголів: „Покличте мені Святого Миколу”.
- Нема його на небі ! Пішов на
Чорне море людей рятувати, - кажуть янголи.
- Почекай, - каже Бог до Касіяна,
- Микола прийде, тоді поговоримо.
За якийсь час Бог знову посилає янголів за
святим Миколаєм.
- Нема його, на землі людей від
повені рятує.
Втретє Бог посилає за святим Миколаєм і знов
його нема.
- Кайдани розбиває, козаків із
турецької неволі рятує.
Аж за четвертим разом з’явився святий Миколай
перед Богом: в старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті, брудні
руки.
- Де це ти був ? – питає Бог.
- Помагав чоловікові воза з болота
витягнути ! – відповів Миколай.
- Ось бач, - каже Бог до Касіяна,
- за що його люди шанують. Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти
паном одягнувся і на небі кутки обтираєш. Іди геть від мене! Будуть тебе люди
боятись, але не будуть шанувати.
То хто ж це такий – Касіян? Касіян
символізував надмірно сердитого й немилосердного чоловіка з довгими до колін
бровами, віями та бородою, за якими нікого не бачить протягом трьох літ.
Четвертого року брови підіймаються, і зле тому, на кого він подивиться. Свято
Касіяна вважається нещасливим.
В
усьому світі відомий знаменитий Санта Клаус, що приносить дітворі багаті
передноворічні подарунки. У нас цю роль виконує Дід Мороз. Але не всі знають,
що в Україні був свій національний покровитель передноворічних дитячих розваг.
Його прообразом є святий Миколай.
Особливо
цього свята чекали діти. Ввечері хтось найповажніший у родині перевдягався у
Святого Миколая, заходив до оселі з подарунками. Біля Миколая завжди крутився
хитрий чортик, який переконував святого, що дитина поводиться погано і не
заслуговує подарунка. Але св.Микола й казав, що дитина вже виправилася і давав
подарунок. Діти вірили в доброго захисника і намагалися не гнівити, бо „дід Миколай
усе і про всіх знає”.
Але не
всі ж діти справді були слухняними. Були
і нечемні. Що ж робив Миколай ? Які вручав гостинці ?
4.
Розігрування діалогів
Вручаючи
дітям гостинці, святий Миколай згадував усе те добре, що зробив протягом року
малюк. Для чемних діток була спеціальна приповідка :
Мамусиній господині,
Що
порядок любить все,
Даруночки
несу нині,
Бо
дитина на них жде.
Ой
голубко, моя крале,
Слухай
маму все свою –
То
не тільки книжку й Лялю,
Я
й цукерок принесу !
А нечемній дитині читався інший
вірш :
Ти, дитино моя мила,
Маєш
тут, що заслужила, -
Я
до тебе загостив
І
дарунок тут лишив.
Що
не слухала ти тата,
Ані
мами, ані брата,
Тому
різку, як той гай,
Дає
Святий Миколай.
5.
Доповнення інформаційного центру
Про повагу, з якою в народі ставляться до Миколая, свідчить те, що
практично в кожній оселі були його ікони. На честь святого будували і будують
церкви.
Слава отця Миколая спричинила виняткову
популярність його імені. В перекладі Микола означає „переможець народів”.
Святий Миколай – це приклад милосердя й людяності.
Запитання
до класу
- Як ви розумієте це ?
- Чи потрібні нам ці риси?
- Яку людину називають
милосердною, людяною ?
Про милосердя і людяність Миколая розповідає
така історія: „Жили в Мирах три сестри, які не могли вийти заміж, бо були дуже
бідні. Батько наказав їм іти в блуд, щоб заробити грошей. Святий Миколай
потайки вночі поклав сестрам на вікно гроші і цим урятував їх душі від гріха”.
Звідси і звичай – дарувати на Миколая
гостинці, особливо дітям, бажано покласти дарунок вночі під подушку. Цей звичай
стає все більш популярним. Якщо на Миколая ви нічого не знайдете у себе під
подушкою, не хвилюйтесь, не ображайтесь. Можливо, батьки ваші просто цього не
знали. Розкажіть їм, як було колись.
ІІІ.
Систематизація і узагальнення знань
1.
Нагадати, яка інтонація
необхідна для розстановки наступних розділових знаків
( , ; : - )
Інтонація переліку - , або ;
Пояснювальна інтонація
зіставлення, зниження голосу :
Інтонація зумовленості,
підвищення голосу -
2.
За опорним конспектом розповісти
про розстановку розділових знаків у БСР.
3.
Пригадати відомі прислів’я,
доповнити їх. Простежити, як впливає інтонація речень на розділові знаки
-
Варвара постеле, Сава замете хурделицею, ...
( Микола снігом пригладить )
-
Микола бородою трясе - ... (
зимі дорогу стеле )
-
Ти мені не віддаси до Миколи - ... ( вже не віддаси ніколи )
4.
Робота біля дошки
На
першого Миколи не буває холодно ніколи, на другого Миколи не буває тепло ніколи .
- Чому таке речення називається
складним ?
- Якщо воно БСР, то з однорідними
частинами чи з неоднорідними ?
- Чому так говорять ? ( святого
вшановують два рази на рік: 19 грудня і 22 травня)
- Зробити неповний синтаксичний
розбір речення.
- Перебудувати на синонімічне
складне речення ( ССР + а)
5.
Робота з перфокартами
Принцип роботи з перфокартами : збоку
порядкові номери речень, зверху види розділових знаків. Визначте вид речення,
поставте розділовий знак і поставте позначку.
А(,)
|
Б(;)
|
В(:)
|
Г(-)
|
|
1.
|
||||
2.
|
||||
3.
|
||||
4.
|
||||
5.
|
1.
Перед святом батьки нагадувати дітям
вони мусять бути чемними і побожними.
2.
У народі початок зими здавна відзначали на Ганни 22 грудня настають найкоротші дні і найдовші ночі в
році.
3.
На Миколи випаде іній буде
гарний врожай хліба.
4.
Хвали осінь до Покрови хвали
зиму після Миколи.
5.
На Миколи піде дощ буде врожай
на озимину.
( Відповіді : 1-В; 2- В; 3- Г; 4- А; 5- Г ).
6. Творче завдання
І
група – описати художню
фотографію св.Миколая, використовуючи
БСР, виділити граматичні основи.
ІІ
група – написати
твір-мініатюру „Що ти попросив би у св. Миколая?”, використовуючи БСР, виділити
граматичні основи.
7.
Гра „Кругове письмо”
Працюють парами : один учень починає речення,
другий завершує. Яка пара першою виконає, піднімає сигнальну картку.
І ряд – БСР
з однорідними частинами;
ІІ ряд – БСР з неоднорідними частинами
Підсумок етапу уроку – Як відрізняються речення з однорідними частинами і
речення з неоднорідними частинами ?
8.
Весела експрес-розминка
„О, скільки світла й музики у мові!
Цьому
сприяють знаки розділові”
( Задіяні 2 пари бажаючих учнів, які
відповідають по черзі, коли одна з пар помиляється – питання ставиться іншій
парі. Переможець визначається за кількістю правильних відповідей).
1. На яке питання не можна дати
ствердної відповіді? ( Ти спиш?)
2. Чому письмове приладдя, яким ми
пишемо називається пером? ( Раніше писали гусячим пером).
3. Що належить вам, але інші
користуються ним частіші? ( Ім’я)
4. Як написати одним словом „мати,
батько, син, дочка”? ( Сім’я)
5. Батько з сином потрапили в ДТП.
Батько загинув. До сина в палату заходить хірург і говорить :”Це мій син”. Чи
можуть ці слова бути правдою? ( Так, хірург-мати, хірург – особа жіночої
статі).
6. „Я маю пальців всього двадцять
п’ять на одній руці, стільки ж на другій і по п’ять на ногах”. Як могла виникнути
така потворна людина? (Пропущена: після слова „двадцять”)
7. На ешафоті стоїть в’язень.
Гонець вручає повідомлення: „Стратити не можна помилувати”. Кат в збентеженні...
Чому вагається кат? – (Від коми залежить багато, навіть життя людини. Будьте
уважні!)
8. Виправте помилки: „До складу
речення можуть входити різні частини мови – іменник, прикметник, підмет,
числівник, додатки”.
IV.
Узагальнення і підсумки уроків
1.
Робота в парах
( Принцип роботи: Кожен задає питання сусіду
по парті із теми, що вивчається, сусід відповідає і запитує того, хто задавав
питання).
2.
Робота із „словниковою скринькою” (яка знаходиться на дошці). Діти беруть слова і пояснюють лексичне
значення, дають визначення.
Слова: свято, доля, калита, „миколайчики”,
БСР, речення з однорідними
частинами, розділові знаки у БСР, що є засобом
зв’язку у БСР , милосердя,
людяність та ін.
3. Слухають виразне читання поезії „Не
зачиняйте сьогодні двері...”
Не
зачиняйте сьогодні двері,
В душі впускайте
світло небесне.
Як згаснуть свічі
після вечері,
Ждіте на зустріч з
гостем чудесним.
Хай він приходить
усім на втіху,
А з ним крилаті
злітаються мрії,
Приносить радості
повнії міхи,
Злагоду в сім’ї, в
серця надії.
Хай він навчить нас,
добрий, негордий,
Як своє серце усім
дарувати.
Хай нам розкаже, що
то не сором
Бабусині руки
поцілувати.
Дасть зрозуміти, чому
дідусеві
Інколи зблисне в оці
сльозина.
Серцем відчути, як
тато й мама
Тихо цілують сонну
дитину.
Хай допоможе в щедрості духу
Не осудити нікого
суворо,
Дружнє плече і братню
руку
Хай посилає нам в
щасті і в горі.
Хай Миколай нам дарує
умінням
В очах учителя
прочитати
Любов велику й велике
терпіння,
І справедливість. Бо
вчитель – як мати.
Нехай приносить Отець
небесний
Здоров’я міцного у
вашу родину.
Хай оборонить від зла
й неправди
Нашу Вітчизну, любу
Вкраїну.
На основі прослуханого складають БСР.
- Зробити морфемний розбір слова посипає , фонетичний – щедрії [ шчедрії].
4.
Експерти - народознавці
дають питання учням класу:
-
Що нового ти виніс із сьогоднішнього уроку ?
-
Чому ти навчився сьогодні на
уроці ?
-
Що було найцікавішим сьогодні
для тебе ?
-
Що найважливішим ?
-
Де можна застосувати добуті знання ?
-
На які питання хотілося б почути відповіді на наступних уроках ?
5.
Експерти-народознавці
підводять підсумки роботи на уроці,
заповнюючи умовне „дерево знань”.
V.
Оцінювання роботи класу
1.
Роботу класу оцінюють експерти-народознавці ( хто із учнів був
найактивнішим, чиї відповіді допомогли у створенні Дерева знань, хто відповідає
найповніше, чиє мовлення було найбільш грамотним та виразним та інше).
2.
Найбільш активним учням класу дають „миколайчики” – солодке печиво,
спечене на св. Миколая.
3.
На основі оцінок групи експертів роботу класу оцінює вчитель.
VI.
Домашнє завдання
1.
Скласти усну зв’язну розповідь про БСР без опори на конспект.
2.
Найкращою перевіркою наших досліджень, старань, знань і вмінь має стати
звіт-роздум „Чому потрібно берегти звичаї і обряди свого народу” із
використанням БСР.
Додатки
№1
ПРАЗНИК СВЯТОГО
ОТЦЯ МИКОЛАЯ
Величаємо тебе, святителю Христовий, Миколаю, і не почитаємо пам’ять
твою, бо ти молиш за нас Христа, Бога нашого.
Величання
празника
Поміж різними празниками
в честь святих, що їх пам’ять відзначаємо в нашому церковному році, на осібну
увагу заслуговує празник св.Миколая. Святий отець наш Миколай здавен-давна в
нашому народі тішиться великим і загальним почитанням. Не було в нас ні однієї
хати на рідних землях, де не було б ікони св.Миколая. Його ікона майже завжди
видніє між намісними іконами іконостасів наших церков. Наш народ почитає його,
наче свого національного святого.
І хоч від його смерті
минуло понад півтори тисячі літ, то все-таки він через свою добродійну любов і
щедре милосердя вічно живе в серцях мільйонів людей. А його любов ближнього
кожний раз символічно відживає у дні його празника по цілому світі, коли то він
тисячі й тисячі дітей обдаровує своїми
дарунками. Таємниця його великого й постійного культу між усіма
християнськими народами лежить у тому, що він для всіх став символом жертвенної любові ближнього та спочутливого
милосердя. Про це свідчить історія його
культу, свідчать наші богослужіння та ревне почитання його ікон.
КУЛЬТ ЙОГО
ОСОБИ
Не багато знаємо про
життя св.Миколая. І навіть те, що знаємо, досить оздоблене різними легендами.
Знаємо певно, що св.Миколай довгі літа був єпископом у Мирах, провінція Лікія,
в Малій Азії. Він брав участь у Першому Вселенському Соборі 325р. у Нікеї.
Помер коло 345 року. Ціле своє життя він присвятив на діла милосердя щодо душі
й тіла. Тож ще за життя називали його батьком сиріт, вдів і бідних. По смерті
Господь Бог прославив його даром творення чудес, і за те дістав назву великого
чудотворця. Його славні чуда були якраз головною причиною його швидкого й
широкого культу.
Найстарший життєпис св.
Миколая походить з ІХ сторіччя.
На Заході папа Миколай (
858-867) – перший папа з цим іменем – коло 860 року збудував у Римі церкву
св.Миколая. До Німеччини його культ принесла візантійська княжна Теофано, жінка
цісаря Оттона ІІ (973-983). Латинська Церква також святкує св.Миколая 19
грудня. У Франції і Німеччині є понад дві тисячі, а в Англії коло 400 церков,
присвячених св.Миколаєві.
На наші українські землі
культ св.Миколая приходить враз із християнською вірою. В другій половині ХІ
сторіччя була збудована в Києві церква св.Миколая на могилі Аскольда. В Києві
під покровом св.Миколая був жіночий монастир, що його фундувала жінка князя Ізяслава Святославовича (1078р). В
цьому монастирі прийняла чернече постриження мати св.Теодосія Печерського. На
рідних землях було в нас багато церков у честь св. Миколая. До найстарших з них
належить церква св.Миколая у Львові, що походить з кінця ХІІІ віку. Наша
Енциклопедія українознавства про почитання св.Миколая в нашому народі каже: „У численних народних переказах Миколай
боронить людей від стихійного лиха; найбільше він опікується тими, хто
перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з
собою образ Миколая...У давнину – св.Миколай також заступник перед небезпеками
із степів. Пісні про св.Миколая належать до найдавніших зразків української
поезії, серед них такі популярні, як „О хто, хто Миколая любить” ( Том 4,.
Ст..1533).
КУЛЬТ МОЩІВ СВ. МИКОЛАЯ
Дуже важливим чинником у
поширенні культу св.Миколая, передусім в Італії і на Заході , а також і в
нашому народі, було перенесення мощів св.Миколая при кінці ХІ віку з Мир
Лікійських до міста Барі в південній Італії.
В другій половині ХІ
століття магометани зайняли Малу Азію, а при тому й місцевість, де спочивали
мощі св.Миколая. Італійські купці з Барі уважали св.Миколая за великого святого
й опікуна мореплавців. Ведучи торгівлю з Малою Азією, вони порішили викрасти
мощі св. Миколая і перевести їх до Італії. Викрадені мощі св.Миколая прибули до
Барі 9 травня 1087 року. Коло мощів відразу почали діятися великі чудеса, тому
папа Уран ІІ в 1089 р. установив свято
перенесення мощів св. Миколая на день 9 травня. Три роки пізніше побудовано там
величаву церкву і в ній зложено його мощі. Місто Барі стало великим і славним
відпустовим місцем.
Внедовзі, потім, як мощі
св.Миколая були перенесені до Барі, і в нас на
Руси –Україні був установлений
празник перенесення мощів на 19 грудня і 22 травня. Звідси то наш народ
говорить про зимного й теплого Миколая.
Установлення в нас цього празника приписують переяславському митрополитові
Єфремові. Він мав також описати подію перенесення мощів, уложити службу
перенесення та акафіст у честь св.Миколая.
КУЛЬТ ІКОН
СВ.МИКОЛАЯ
З культом св.Миколая на
Руси-Україні тісно в’яжеться і почитання його ікон. Вони в нашому народі щодо
числа займають перше місце після ікон Божої Матері. Деякі з тих ікон вславилися
чудами. Тут варто згадати кілька чудотворних ікон св.Миколая з княжих часів
нашої держави.
В соборі св.Софії в Києві
находиться ікона св.Миколая, т.зв.Мокрого. Ця ікона стала славною коло
1090-1100р. через особливе чудо. Чоловік і жінка з малим синком верталися з
празника у Вишгороді і плили до Києва човном по Дніпрі. Несподівано зірвалася
буря і хлопчик випав з човна й утонув у Дніпрі. Кілька днів пізніше знайдено
його живим і здоровим, але тільки мокрим у стіп згаданої ікони св.Миколая,
звідси й вона дістала свою назву.
В соборі св.Миколая у
Новгороді є копія вищезгаданої ікони. Передання говорить, що її знайдено в
Ільменськім озері тоді, коли хворий новгородський князь Мстислав Володимирович
унаслідок сонного видіння був вислав посланців до Києва за тамошньою іконою св.Миколая Мокрого. Він хотів мати
копію тієї ікони для собору, що його він збудував у честь св.Миколая 1113 року.
Іпатський Літопис під
1227 р. говорить про чудотворну ікону св. Миколая в містечку Жидичині на
Волині, до якої приходили молитися наші князі.
Румунська Католицька
Церква була порішила, щоб у кожній церкві була ікона св. Миколая.
КУЛЬТ СВ.МИКОЛАЯ В НАШИХ БОГОСЛУЖІННЯХ
Св. Миколай має в нашій Церкві не тільки два
осібні празники, але йому ще, крім того, присвячений кожний четвер у нашому
богослуженні. Як богослужіння обидвох празників, так і щотижнева служба його є
вірним дзеркалом культу св. Миколая у Східній Церкві та нашому народі. Тут
оспівується його глибока віра, чесноти, його діла милосердя, різні чуда та його заступництво перед Богом. Тут він
величається як „вселенський світильник”, „спочутливий і добролюбовий”, „ревний
рятівник і справжній заступник”, „окраса Церкви”, „доброта архієреїв”, „монахів
похвала”, „великий заступник”, „дуже милосердний”, „всіх опікун і
заступник і всіх терплячих потішитель”, „сиріт і вдовиць опікун”.
Він помагає в кожній потребі, своїм заступництвом могутній перед Богом.
Святий Отець наш Миколай дає нам прегарний
приклад живої , діяльної та жертвенної любові Бога і ближнього. Його любов
ближнього загальна, всіх обіймаючи, повна милосердя і готова помогти в кожній
потребі душі й тіла.
Про значення милостині у
св.Івана Золотоустого читаємо: „Милостиня
– цариця чеснот. Вона дуже скоро підносить людей у небесні двори. Вона найкраща
заступниця. Велике діло милостиня. Вона пробиває повітря, минає місяць,
зноситься понад промені сонця і досягає самих
небес. Але й там вона не зупиняється, а, що більше, проходить небо,
обходить збори ангелів і хори архангелів і всі вищі сили і стає перед самим
царським престолом... Дай хліб і візьми рай, дай мале і візьми велике, дай
смертне і візьми безсмертне, дай тлінне і візьми нетлінне” ( Бесіда про
покаяння).
Св.Миколай у кожному
ближньому бачив самого Ісуса Христа , тому так скоро й мертвенно в кожній потребі спішив йому на поміч. Св.Євангелія
каже, що на страшному суді Господь Бог
судитиме нас за діла любові й милосердя. Про це запевняє нас сам Ісус Христос,
кажучи: „Істинно , кажу вам : усе, що ви
зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили”.
№2
Слайд "Святий Миколай Чудотворець" (19 грудня)
№3
|
О, хто, хто Миколая
любить
О, хто, хто Миколаю служить –
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю.
О хто, хто спішить в його
двори,
Помічник на суші й на
морі,
Візьми його від напасті
Не дай нікому в гріх упасти,
Миколаю .
О хто, хто к ньому
прибігає,
На поміч його призиває,
Той хай буде слухняний
І гріховні зітре рани,
Миколаю.
Пастирю словесного стада,
Визволи нас з
варварського Аду,
Збережи нас від лівії,
Постави нас на правії,
Миколаю.
Омофор твій нам оборна
І одна від бід охорона.
Не дай марно нам
проспати,
Ворогам у руки впасти,
Миколаю.
Миколаю, молися за нами,
Просимо всі ми із
сльозами.
Тебе будем вихваляти,
Ім’я твоє величати,
Миколаю.
Ой глянь, глянь на рідну
Вкраїну,
Ой глянь, глянь на
змучену, бідну.
Ми тебе всі щиро молим,
Проси в Бога, дай їй
долі, Миколаю.
Урок 5
Тема. Безсполучникове складне речення. Смислові
відношення та розділові знаки між
простими реченнями у безсполучникових складних реченнях.
Самостійна робота
Мета . Систематизувати
й узагальнити вивчене про
безсполучникове складне
речення; з’ясувати рівень засвоєння знань , сформованості вмінь та
навичок учнів із теми „Безсполучникове складне речення”; удосконалювати вміння застосовувати здобуті
теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, пунктуаційні та
орфографічні вміння.
Тип уроку. Комбінований урок (систематизація й узагальнення
вивченого ;
перевірка й облік здобутих
мовних знань, умінь, навичок).
Обладнання. Підручники, опорний конспект.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення мети і завдань уроку
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого
·
Робота з підручником
Відповіді на
запитання, подані у вправі 218 (с.111).
·
Робота з підручником
Опрацювання таблиці „Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні”
(с.112).
ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих
правил
·
Робота біля дошки
Записати речення, накреслити його схему. Пояснити вживання розділових
знаків. За схемою, поданою на с.115, усно зробити синтаксичний розбір речення.
Довіку не буде із мене раба,
душа поневажить полони (
В.Стус).
Я вийду сама проти бурі і стану – поміряєм силу! ( Леся Українка).
Все-таки ми не за вітром пустили
слова: у помислах ваших і наші прокинулись гени ( Б.Олійник).
IV.
Повідомлення мети перевірки й способів її проведення. Роз’яснення щодо
проведення самостійної роботи
V. Проведення самостійної роботи
1. Безсполучникове складне речення - це
а) речення, в якому прості речення об’єднані за змістом та інтонацією
без допомоги сполучників і сполучних слів; √
б) складне речення, яке складається з двох або кількох простих речень,
що з’єднуються сполучниками і одне з яких є залежним від іншого;
в) складне речення, яке складається з двох або кількох простих речень,
з’єднаних сполучниками і рівноправних між собою.
Скласти ( пригадати) й записати безсполучникове складне речення (
напр.: Осика раз у раз зітхає, осика
сонно шелестить ( П.Тичина).
2. Між двома частинами
безсполучникового складного речення крапка з комою ставиться, якщо
а) наступна частина розкриває зміст попереднього;
б) зміст частини протиставляється;
в) частини значно поширені, не тісно пов’язані між собою за змістом. √
Скласти ( пригадати) й записати
складне безсполучникове речення, між частинами якого потрібно ставити
крапку з комою ( напр.: Козацьке сонце
високо підбилось угору; зорі вкрили все небо, як ризу ( П.Куліш).
3. Якщо друга частина
безсполучникового складного речення розкриває причину того, про що йдеться у
першій частині, між ними ставиться
а) крапка з комою;
б) тире;
в) двокрапка. √
Скласти (пригадати) й записати безсполучникове складне речення з
двокрапкою (напр.: І досі сниться: під
горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка (Т.Шевченко). Глянь: розкривається назустріч сонцю й
грозам руками пружними запліднений
чорнозем
( М.Рильський).
4. Якщо друга частина
безсполучникового складного речення виражає наслідок або висновок з того, про
що йдеться в першій, між частинами ставиться
а) двокрапка;
б) тире; √
в) крапка з комою.
Скласти ( пригадати) й записати
складне безсполучникове речення з тире ( напр..: Сім’я міцна – горе плаче. Здобудеш освіту – побачиш більше світу
(Нар.творч.). Заспіваєш – аж світяться ранки ( А.Малишко).
5. Тире ставиться в такому
складному безсполучниковому реченні:
а) Висипали запорожці – лиман
човни вкрили (Т.Г.Шевченко) ; √
б) Бувають дивні на землі діла:
серед зими черешня зацвіла ( Д.Павличко);
в) Хай оживає істина стара : людина починається з
добра ( Л.Забашта).
Скласти й записати безсполучникове складне речення за запропонованою
вчителем схемою.
6. Двокрапка ставиться в такому безсполучниковому
складному реченні :
а) Мені здається: я не жив, а тільки ще збирався жити
(О.Маковей); √
б) Грім не гряне – ледачий не встане (Нар. творч.);
в) Вгору стежка твоя – я спускаюсь з гори ( Дніпрова
Чайка)
Скласти й записати
безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою.
VI.
Відповіді вчителя на запитання учнів
VII.
Підведення підсумків уроку
VIII.
Домашнє завдання
Повторити § 10-13, вправа 225
(письмово).
Тема. Складнопідрядні
речення з підрядними обставинами.
„Не
зачиняйте сьогодні двері, в душі впускайте світло небесне”
Мета. Повторити
відомості про складне речення, закріпити знання учнів про види складнопідрядних
речень з підрядними обставинними, вдосконалити вміння правильно будувати,
доречно використовувати їх у мовленні, ставити розділові знаки між головними і
підрядними реченнями, складати речення за схемами; розвивати увагу, мовлення, творчі
здібності учнів, логічне мислення.
Тип уроку. Урок закріплення знань, зміцнення, умінь і навичок.
Обладнання. Вислови, опорні конспекти, перфокарти, схеми,
магнітофонні записи.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми та завдань
уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
Учитель. Наш
сьогоднішній урок буде побудований на матеріалі, який присвячується циклу
Новорічних свят.
Що ви знаєте про свято
св. Миколая ?
Учні. У народі
кажуть : „У грудні що не день, то свято”. Але найбільш у народі пошановується
свято Миколая, який вважається покровителем усіх бідних і знедолених та
заступником рибалок і моряків. Він творив чудеса: зцілював безнадійно хворих,
припиняв розбрат. Тому і назвали його Чудотворцем. На честь Миколая в усьому християнському світі збудовано
чимало храмів, до нього в молитвах звертаються мандрівники та подорожні.
Граматична тема нашого
уроку: „Складнопідрядні речення з підрядними обставинними”. Ви повинні звернути
увагу на вислови: Добре того навчати, хто
хоче все знати; Книга вчить, як на світі жить; Мудрий ніхто не вродився, а
навчився.
Ці слова вам стануть в
нагоді не тільки на сьогоднішньому уроці.
Свої думки і почуття ми передаємо за допомогою
різних засобів, один з них – використання складнопідрядних речень.
Ми повинні знати, могти,
вміти ... (Учні формулюють завдання уроку.)
А потрібно нам це для
того ... (щоб правильно і доречно використовувати складнопідрядні речення у
власному мовленні).
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
1. Бесіда
Хто
здається безпорадно –
У людини
не в пошані.
В
реченні не так то й складно
Розібратись
при бажанні.
(Д.Білоус)
1)
Чим відрізняється просте речення від складного?
2)
На першого Миколи не буває
холодно ніколи, а на другого Миколи не
буває тепло ніколи.
Чому говорять: на першого Миколи, на другого? (Святого
вшановують два рази на рік: 19 грудня і 22 травня.)
3). Чому таке речення називається складносурядним ? (
Дві і більше рівноправних основи.)
4). Чому перше речення вірша називається
складнопідрядним?
5). Чим воно відрізняється від складносурядного?
2.
Відтворення і узагальнення понять і знань відповідної системи
Учитель. Перед вами на картках речення, треба визначити їх тип
:
Найбільше
Миколу пошановували діти. (Речення просте, одна граматична основа)
Все
своє життя святий Миколай присвятив справам милосердя, його постійною турботою
було піклуватися про немічних, убогих та сиріт. (Речення складне безсполучникове, дві грам. основи.)
Перед святом батьки нагадували дітям
про те, що вони мусять бути чемними і побожними. (Підрядне з’ясувальне).
Вихованих та слухняних дітей чекають
подарунки, що приносить Миколай уночі. (Підрядне означ.)
Ця гарна традиція прийшла в Україну з
Європи й утвердилася на західних землях, де в день святого Миколая печуть
спеціальне печиво „миколайчики” і обдаровують усіх дітей. (Підрядне місця).
Запитання ставиться до всього класу, а право на
відповідь отримує той, хто першим
підніме сигнальну картку.
3.
Робота біля дошки
Напишіть „ланцюжковий ряд”, в якому назвіть наукові
терміни, що вживаються в темі „Складнопідрядне речення”. (Наприклад: складне
речення, складнопідрядне, головне і підрядне, сполучникове, сполучники,
сполучні слова, вказівні слова, місце підрядного відносно головного, підрядні
місця, часу ...)
Поки один учень пише біля дошки, інші працюють із
запитаннями, а потім порівнюють, чи всі терміни згадано і записано.
1.
Розкрийте зміст понять „головне речення”, „підрядне речення”.
2.
Які відмінності у функціях сполучників і сполучних слів у
складнопідрядному реченні?
3.
На які види поділяються складнопідрядні обставинні речення?
4.
Які ви знаєте складнопідрядні обставинні речення?
5.
У яких видах складнопідрядних речень частини можна поміняти місцями, а
в яких- ні? Обґрунтуйте це.
6.
Коли можлива заміна підрядних обставинних частин дієприслівниковим
зворотом? Наведіть приклад.
7.
Чому вид підрядного речення не можна визначити лише за сполучником
чи за сполучним словом?
8.
Які розділові знаки вживаємо у складнопідрядному реченні ?
ІІІ. Узагальнення і
систематизація основних теоретичних положень
1.
Гра „З’єднай правильно”
Перед вами назви
обставинних речень і запитання. З’єднайте за допомогою стрілок назву підрядного
речення з його питанням.



Ступеня і способу дії Де? Куди? Звідки?





2.
Робота з перфокартами
( Цю роботу буде оцінювати експертна група).
Принцип роботи з
перфокартами: збоку вказані порядкові
номери речень, зверху – всі види речень.
Визначте вид речення і на перехресті поставте позначку.
Зразок
а
|
б
|
в
|
г
|
г
|
д
|
е
|
|
1
|
+
|
||||||
2
|
+
|
||||||
3
|
+
|
а - ступеня і способу дії
б - місця
в - часу
г - причинні
г - умовні
д - мети
е - наслідкові
1. Молодь збирається на вечорниці, щоб
поворожити, 13 грудня – на Андрія
(Мети).
2. У народі початок зими здавна відзначали на Ганни 22 грудня, коли настають найкоротші дні і найдовші
ночі в році (Часу).
3. Якщо ніч проти Нового
року тиха і ясна, то буде щасливий рік. (Умови).
4. У перший день Нового року до всього уважно приглядаються, бо все має віще значення. ( Причини).
5. Одним з найзнаменитіших і найвеличніших свят святкового календаря є
Різдво Христове, бо ним , власне,
започатковується рік. (Причини).
6. Святвечір – це останній день зимового посту – „Пилипівни”, так що господарка готувала лише пісні
справи. (Наслідкові).
7. Кутю ставлять на рушник, де вона знаходиться до вечора. (Місця).
8.Після Святої вечері всі складали ложки в одну миску, прикриваючи її
хлібиною, щоб хліб родився. (Мети).
9. Увечері, напередодні Нового року (за старим стилем), дівчата–підлітки
поодинці чи гуртом обходили оселі
сусідів та родичів, щоб защедрувати.
(Мети).
10. На свято Водохреща священник ходив по селу і кропив кожну оселю, щоб люди були здорові й щасливі.
(Мети).
3.
Перегляд відео сюжету на тему святкування Різдва та Водохреща.
Послухаймо, як пише про звичаї та обряди Дмитро Білоус:
Чи знаємо наші обряди і звичаї,
Чи
їх затьмарили канони чужі?
Пригадую:
скільки краси таємничої
У
Щедрому вечорі – святі душі ..
І
скільки пориву в розміреному цокоті
Копит
за вікном, у розгоні саней ...
А
в хаті наш батько сідає на покуті,
А
ми за столом, ціла купа дітей.
Між
батьком і нами – кутя і крученики,
Шкварки
й холодці, - все аж очі вбира,
Яєчня,
ковбаси, в макітрі – вареники,
Коржів,
пирогів отакенна гора!
І
як наша мати зуміла настачити?
Ось
батько з-за тих пирогів до рідні
(навмисне
пригнувся) : „Чи ви мене бачите?”
А
мив один голос: „Не бачимо! Ні ...”
-
Видать, - каже батько, - були не ледачими ...
Помолимо
ж Бога та вдарим чолом,
Щоб
ви мене, діти, й на той рік не бачили,
Як
сядемо знов за святковим столом.
Вертаюсь
до мови тієї чарівної
І
щиро бажаю, щоб вічно жили
Такі дорогі родові наші звичаї
І гнулися в нас від достатку
столи.
1. Яка роль Різдвяних свят?
2. Чи збереглися ці традиції у вашій родині?
3. Чи ходите ви колядувати та щедрувати?
4. Що називається колядкою? Щедрівкою?
5. Які приклади ви знаєте?
6. Передайте зміст вірша одним складнопідрядним реченням.
4.
Творче завдання: конструювання речення за трьома рівнями складності.
Учні працюють за картками і опорним конспектом граматичного розбору,
виконують завдання того рівня, з яким справляються..
Завдання
І рівень
1. Продовжіть речення, вкажіть вид підрядного.
Коли сходила вечірня зоря, ... ( батько сповіщав родині
про Святвечір).
2.Складіть речення за схемою: [ ], ( щоб).
ІІ рівень
1.
Розставте розділові знаки, підкресліть граматичні основи, вкажіть вид
підрядності:
Увечері коли геть стемніє йдуть з колядою і дівчата.
2. Складіть речення за схемою: (
Якщо ... ) , [ то … ].
ІІІ рівень
1. Розставте розділові знаки, виконайте синтаксиний
розбір речення:
Віншую Вас щастям здоров’ям з
цим Святим вечором щоб ви в щасті і здоров’ї ці свята провели та інших
дочекалися.
2.
Складіть речення за схемою: ( Якби ...) , [ ] .
5.
Гра „Кругове письмо”
Працюють парами: один учень починає речення, другий завершує. Яка пара
першою виконає, піднімає сигнальну картку.
І ряд : місця,
причини, умови.
ІІ ряд : часу,
мети, допустові.
ІІІ ряд : ступеня і способу дії, порівняльні,
наслідкові.
Працює група рецензентів: один представник з
кожного ряду аналізує, чи правильно учні склали речення і визначили вид.
IV.
Підсумки уроку
Отже, підіб’ємо підсумки
сьогоднішнього уроку.
За схемою – опорою усно складіть лінгвістичне повідомлення із теми
„ Складнопідрядне речення з підрядними обставинними”.
Зверніть увагу на
запитання :
-
Що називається складнопідрядним реченням ?
-
На які види поділяються підрядні обставинні?
-
За допомогою чого з’єднуються головне і підрядне речення ?
-
Які розділові знаки вживаються у складнопідрядних реченнях ?
V.
Характеристика роботи класу і оцінювання
Виставляються бали учням за роботу на уроці.
Повернувшись до початку нашої
зустрічі з вами, хочу сказати, що у мене
залишилися приємні враження. І цей урок, я думаю, знову відчинив для вас двері
в багатий і прекрасний світ не тільки рідного слова, а й звичаїв та обрядів
нашого народу.
Тож віншую вас щастям,
здоров’ям, щоб вив в щасті й здоров’ї ці свята провели та інших дочекалися.
VI.
Домашнє завдання
Напишіть про свято св. Миколая або Різдво твір-мініатюру з 5-7 речень,
обов’язково використайте складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Ці
речення запишіть в опорний конспект граматичного розбору, виконайте всі види
робіт, указані в ньому.
Як ви вважаєте, які види
підрядних речень можна використати, що перше спадає на думку ? ( Місця, часу,
умови та ін.)
Додатки
№1
НАДВЕЧІР’Я ХРИСТОВОГО
РІЗДВА
Час нашого спасіння вже настав.
Готуйся, вертепе, бо Діва надходить, щоб радити.
Стихира
вечірні Надвечір’я
Празник Христового Різдва
належить до найбільших празників нашого церковного року. Тож св. Церква, маючи
на увазі велич і значення цього празника, рік-річно приготовляє своїх вірних на
стрічу нашого Спасителя молитвою і постом. До тієї цілі служить Пилипівна,
служать передпразничні богослужби та відправи в день Надвечір’я Різдва. Що
ближче до Христового Різдва, то щораз частіше у стихирах і канонах та тропарях
наших богослужб говориться про віфлеємські ясла, де має спочити Божий Син, про
Його Пресвяту Матір Марію, св. Йосифа Обручника, про вертеп, звізду, ангелів,
пастухів і царів.
Вершок цього святкового
приготування становить день Надвечір’я Різдва. Це день чування, молитви й
посту. Має завітати гість із самого неба, тож треба на його прихід гідно
приготовитися. Святвечір має не тільки свої глибокі змістом церковні відправи,
але передусім він пребагатий у нашому народі в повні символіки обряди і звичаї,
з яких деякі сягають ще дохристиянських часів.
ДУХ СВЯТВЕЧІРНІХ БОГОСЛУЖІНЬ
Святкування Надвечір’я
перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства. Вже в IV віці було церковне правило, яке означувало,
як святкувати Надвечір’я, коли воно випаде в неділю. В V сторіччі Синесій, єпископ Птолемаїди, а в VI св. Григорій Двоєслов в Надвечір’я Різдва
говорили проповіді.
Богослужіння Надвечір’я
Різдва є вірним дзеркалом Духа, що з ним св. Церква йде на стрічу своєму
Спасителеві. Це дух прослави Божих планів щодо відкуплення людського роду; дух
подиву для любові й жертви Воплочення Божого Слова; дух адорації і пієтизму для
Божої Дитини, а вкінці дух надземної духовної радості, що хвилина нашого
спасіння вже настала. Найкращим виразником того Духа є стихирі й канони
богослужінь Святвечора. На утреннім каноні третьої пісні читаємо:
„Сьогодні небом стала для мене
земля, бо на ній родиться Творець і в яслах кладеться у Вифлеємі юдейськім.
Пастухи з ангелами безустанно співають : слава на висотах, мир у світі ...” Світилен утрені взиває нас до поклону
новонародженому Месії: „З великим поспіхом ходімо
до Вифлеєму, щоб поклонитися йому з мудрецями, несучи, як дари, плоди
добрих діл”. Стихира на 9-му Часі каже: „Сьогодні
родиться з Діви Той, що рукою держить все створіння; пеленами повивається наче
людина своїм єством недоторканий Бог. В яслах лежить Той, що своїм словом на
початку утвердив небо. Молоком із грудей кормиться Той, що в пустині людям
посилав ману. Мудреців призиває Жених Церковний , і їхні дари приймає Син Діви.
Поклоняємося Твоєму Різдву, Христе (три рази), покажи нам і Твої божественні Богоявління”.
Надвечір’я празника
Різдва має осібну богослужбу, що зветься Великі або Царські Часи. Їх мав
уложити єрусалимський патріарх Софроній (помер у 641 р.). Царські часи
служаться три рази в році: в Надвечір’я Богоявління і в Велику П’ятницю.
Царські Часи перед Христовим Різдвом так зложені, що в їхніх псальмах і в
читаннях пророків із Старого Завіту є зібрані головні пророцтва відносно обіцяного
Месії. Зі св. Євангелії читаються події, зв’язані з Христовим Різдвом, а
стихирі оспівують воплочення Божого Сина, місце й обставини Різдва. В часі
відправи Царських Часів св. Євангелія лежить на тетраподі, як символ Христа, що
вже прийшов і голосить нам свою Божу науку. Свою назву дістали Царські Часи від
того, що колись у Візантії на їхній відправі завжди бували присутні цісарі зі
своїм двором. При кінці відправи було в їхню честь осібне многоліття.
ДУХОВНЕ ПРИГОТУВАННЯ В РОДИНІ
День Надвечір’я завершує сороковицю перед Різдвом. Цього дня обов’язує
строгий цілоденний піст. Ціла родина відчуває, що сьогодні вечором має завітати
до неї дуже бажаний і небесний гість.
Звідси пливе той глибоко святковий і духовний настрій у родині. Наші предки
високо цінили й ревно зберігали піст цього дня аж до появи вечірньої зірки.
Київський митрополит Максим (1283-1305) у своїм правилі про пости каже, що в
який би день Надвечір’я Різдва не випало, навіть у суботу й неділю, треба того
дня зберігати строгий піст. І щойно по вечірні він дозволяє покріпитися хлібом
і вином. Такий самий піст ін наказує заховати і в Надвечір’я Богоявління.
Крім посту, наші предки
від найдавніших часів д образника Христового Різдва приготовлялися сповіддю і
св. причастям. Ця прегарна священна традиція походить ще з першого віку
християнської України від київського митрополита Юрія (1072р.). Цю святу
практику поручає у своєму Требнику митрополит Петро Могила, поручають її також
наші Заморський і Львівський Синоди.
Давній слов’янський
Пролог у своїм по ученні на день 6 січня має наступну духовну заохоту для
вірних на стрічу празника Христового Різдва: „Знайте, брати, що цього дня піст перед празником Христового Різдва.
Тому цього дня з любов’ю і чистотою зберіться в Шостий Час ( 12-та год.полудня)
на молитву, поконавши гнів, очистивши тілесні провини і всі недобрі діла
відкинувши, щоб ми стали достойні чистими устами й непорочним серцем
причаститися Божого Тіла, що в нього задля нас одягнувся Господь і добровільно
став убогим”.
СВЯТВЕЧІРНІ ОБРЯДИ І ЗВИЧАЇ
Головне завдання родини в
дні Святвечора – це гідно приготовити себе і свою душу, свою хату і своє
господарство д образника Христового Різдва. Господиня дому порається, щоб гарно
уладити свою хату внутрі та надати їй святкового настрою. Найбільше часу
присвячує вона на приготування Святої вечері. Ця вечеря, хоч пісна, але багата,
бо має аж 12 традиційних страв. Звідси і її назва: Багата Кутя.
Чому на цю вечерю
готується саме 12 страв? На це питання
находимо відповідь у вищеназваному творі С.Килимника. „На основі глибоких досліджень, - каже
він, - приходять до думки , що 12 страв
це тому, що протягом року „місяць оббігає землю 12 раз”. Отже, кожному місяцю
наче присвячена страва. По-друге, на Багату
кутю мусять бути приготовлені страви з усієї городини та садовини, що
тільки є в господарстві, щоб усім цим прийняти й бога врожаю і святі душі
дідів-прадідів... А вони, покуштувавши всього цього, дадуть у цьому році ще
більший врожай” ( ст..20-21).
Між стравами Святої
вечері на першому місці стоїть кутя або коливо. Це варена пшениця з медом.
Деякі автори є тієї думки, що кутя – це остаток давніх братолюбних столів, що
їх уладжувано у дні смерті мучеників або померлих. Пшениця, як зерно, щороку
оживає, тому є символом вічності, а мед – це символ вічного щастя святих у небі .
В часі, коли господиня
зайнята в хаті, то господар приводить до порядку своє обійстя, напуває і годує
свою худібку. З настанням вечора він з особливою церемонією вносить до хати
Дідуга – сніп пшениці і ставить його на покутті. „Дідух-Рай”, - каже проф.С.Килимник, - крім перебування духів дідів та бога врожаю, символізував ще й
новорічний урожай, добробут, багатство та долю людей... Ось чому така шана
Дідухові, ось чому його несуть у хату з такою святістю, як і принесли з поля з
почестями; тому і ставлять його на самому почесному місці...”
( цит.твір, ст..24).
При тім вносять до хати
також сіно й солому. Сіно кладуть під обрус на стіл, а солому на долівку.
Подекуди в нас цю солому звали також дідухом. Все те відбувається за означеним
обрядом, промовами, побажаннями чи замовлюваннями. Під столом на долівці
ставлено різні господарські знаряддя, як сокиру, косу, серп і т.п., щоб на
цілій господарці спочивало благословення.
Свята вечеря вже готова.
На небі появилася вечірня зоря. Батько родини засвічує свічку на столі. Ціла
родина святочно вбрана, спільно молиться і засідає за стіл до Святої вечері.
Батько складає цілій родині побажання. Вечерю починають кутею з різними
церемоніями і приговорюванням. На Святвечір не забувають і за душі покійних
членів родини. І для них ставлять осібну мисочку з кутею на столі або вікні, бо
вірять, що сьогодні й вони беруть участь у Святій вечері. По вечері вся родина
вітає Христове Різдво колядами й колядками.
№2
Різдвяна колядка
ДО ІСУСА
До
Ісуса йдім з поклоном,
Його
щиро привітаймо.
Він
для нас всіх оборона,
Йому
пісню заспіваймо:
Приспів:
О
Ісусе, тебе просим:
„Збережи
нам Україну!
Лиш
Твоя любов поможе
Подолати
зла руїну!”
Йти
з Ісусом - наша мрія,
Його
серцем всім любити.
Поможи
, Свята Маріє,
Щоб
було нам краще жити.
Приспів:
О
Ісусе, тебе просим:
„Збережи
нам Україну!
Лиш
Твоя любов поможе
Подолати
зла руїну!”
Щоб
не втратили ми волі
Й
Божого благословення
До
Ісуса йдім з поклоном,
Прославляймо
Його ймення.
Приспів:
О
Ісусе, тебе просим:
„Збережи
нам Україну!
Лиш
Твоя любов поможе
Подолати
зла руїну!”
Коментарі
Дописати коментар