Учитель року - 2018

Презентація до уроку до уроку української літератури

Шевченко - це Україна. Україна – це Шевченко

Мета: 

    допомогти учням поглибити знання про життєвий і творчий  подвиг Т. Шевченка, збагнувши велич і невмирущість слова Кобзаря та довівши актуальність його «Заповіту»  для всіх поколінь;

    сприяти розвитку навичок аналізу художнього тексту й умінь виразно-художнього читання;

   
виховувати  патріотичні почуття, активну життєву позицію та повагу до постаті Шевченка як генія українського народу.

1. Цілевизначення і планування

 Хочу  дізнатися:

       дізнатися більше про життєвий і творчий шляхи Шевченка;

       запам’ятати основні дати в житті Кобзаря;

       обмінятися думками про творчість поета;

       висловити власну думку з приводу порушених проблем у «Заповіті»;

       дізнатися історію написання твору;

       навчитися виразно читати вірш;

       продемонструвати власні здібності в декламації;

       навчитися робити аналіз поезії;

       навчитися визначати тему, ідею, художні засоби твору.

2. Зустріч із «несподіваним гостем», малим Тарасиком    (Інтерв'ю)

       Де і коли народився Т.Г.Шевченко?

       Назвати імена батьків Тараса Шевченка.

       Як звали братів і сестер Шевченка?

       Звідки пішло  прізвище Шевченко?

       Якого віку був Тарасик, коли померла його матуся, батько?

       Де поневірявся  Т.Шевченко, осиротівши?

       Яким твором, якого письменника захоплювався малий Тарас?

       Хто був вчителем малювання Тарасика?

       У яких творах поет пише про своє нещасливе дитинство?

       З ким дружив Тарас у дитинстві?

       Який талант проявився в Шевченка раніше – художника чи поета?

       За що поміщик П.Енгельгардт звелів висікти свого козачка?

       Як називається найвідоміша збірка творів Т.Г.Шевченка?

3. Ментальна карта історії написання «Заповіту»

(Подорож       В'юнище       хвороба        лікар А.Козачковський      Переяслав

    останнє слово 25.12.1845     одужання         «…я  живу і борюсь  для народу….»

4. Створення «паспорту» твору

Назва твору	«Заповіт»
Рік написання	1845
Жанр	Ліричний вірш
Форма	Монолог
Вид лірики	Патріотична (громадянська)
Тема	Заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду
Ідея	Віра поета у світле майбутнє України
Художні засоби	Епітети – художнє означення … Повтори – повторення слів …. Метафори – перенесення значення ….
Символічні засоби	Символічний образ …..
Композиція	Експозиція - … Зав ’язка - … Кульмінація - … Розв’язка - …

5. Проблемні запитання

·         Які й скільки заповітів «дає» Т. Шевченко нащадкам?

·         Чи виконуються вони?

·         Чи можна «Заповіт» назвати неофіційним гімном України?

·         У чому геніальність Т. Шевченка, чим його творчість цінна для сучасних українців?

6. Скарбничка творчих цікавинок

·         Які слова із виучуваної поезії вважаєте крилатими, які з них могли б взяти своїм життєвим девізом?

·         Щоб зацікавити віртуального друга творчістю Шевченка, у формі короткого висловлення (3-5 речень) прочитайте «Заповіт» по-своєму.

·         Філологічна задача. Літературознавці стверджують, що особа митця найбільше розкривається в його творах. Доведіть або спростуйте цю тезу ( 3-5 речень), обговоріть в парі.

Тема. Тарас Шевченко. «Як умру, то поховайте…» - вірш, що єднає минуле, теперішнє й майбутнє. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього

Мета.

·        Допомогти учням поглибити знання про життєвий і творчий подвиг Т.Шевченка, збагнувши велич і невмирущість слова Кобзаря; через поетичне слово «Заповіту» донести глибину переживань автору за долю свого народу, довівши його актуальність для всіх поколінь;

·        сприяти розвитку навичок аналізу тексту художнього твору й умінь виразно-художнього читання;

·        сприяти вихованню в школярів патріотичних почуттів, активної життєвої позиції та поваги до постаті Тараса Шевченка як генія українського народу.

Цілі уроку.

Учні знатимуть:

·        основні події життєвої та творчої біографії митця, історію написання, тему, ідею, жанр та художні засоби поезії «Заповіт».

Учні вмітимуть:

·        з'ясовувати значення творчості поета для українського народу, формулювати  своє бачення творчого портрета митця;

·        формулювати власні цілі вивчення теми;

·        виразно й осмислено читати вірш, аналізувати його;

·        висловлювати й обґрунтовувати ставлення до прочитаного, дискутувати з приводу порушених проблем.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, мультимедійні засоби, музичні записи «Заповіту», ілюстрації, фотоматеріали, путівник вивчення теми.

Методи, прийоми, форми роботи: обмін посмішками і побажаннями; зустріч із «несподіваним гостем», «книга успіху», асоціативний ланцюжок, «паспорт» поезії, «займи позицію», проблемні запитання, випереджувальні завдання, робота в парах, групах, збірка творчих цікавинок, листок успішності.

Ім'я уроку.                                              Який потрібно мати в душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство і  через сотню літ…

Олександр Підсуха

Перебіг уроку

І.Мотиваційний етап

1. Слово вчителя.

Будь-яке знайомство розпочинається із зустрічами поглядами. От і сьогодні, зайшовши в клас на наш перший та єдиний урок,

я бачу очі – парами: допитливі, розгублені, сумні,

є затуманені, а є захмарені,  а ці ось усміхаються мені…

тому й так хочу віднайти оте чарівне слово,

щоб ним серця заполонить, відкрить, навчить…

і свято вірю, що задум цей ви допоможете мені здійснить.

2. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

      Технологія «Побажай мені добра».

         Кожному відомо: найкраще живеться в тій оселі, де панує мир, злагода, хороший настрій. Тож поверніться один до одного, притуліться долонькою до долоньки, відчуйте їх тепло, промовте гарні слова, щирі побажання й усміхніться, адже щира посмішка окрилює, зігріває серце, саме відчувати серцем  спробуємо на сьогоднішньому уроці. Ми здійснюватимемо нелегку мандрівку крізь час: вирушимо в минуле, щоб знайти там себе сьогоднішніх і само вдосконалитися для майбутнього.

3. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Летять на безшумних крилах віки і над нашим замріяним поліським краєм. Минають століття, присипаючи піском часу сиву давнину… Та полум’яні думи (звернення) талановитих митців України продовжують жити. Відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї та погляди, а справжні мистецькі надбання  переживають своїх творців, по-новому розмовляють із кожним новим поколінням.

·        Які яскраві постаті в українській літературі вам відомі? ( Леся Українка, І.Франко, Т.Шевченко).

·        А чи здогадалися ви, про кого ми будемо говорити на уроці з огляду оформлення ілюстрацій на дошці?

Напевно, в Україні немає людини, яка б була байдужою до поетичного слова Т.Шевченка - великого сина нашої землі, геніального поета, творчість +якого ніколи не перестане хвилювати і вчити, вчити любити свій край, свій народ, бути чесним, вірним,мужнім. У цьому ми переконалися, вивчаючи біографію митця, його поетичні твори.

Щоб допомогти збагнути життєвий і творчий подвиг великого Кобзаря, до нас завітав несподіваний гість, син Григорія та Катерини Шевченків, малий Тарас, який думав, що небо тримається на високих залізних стовпах, якому можна поставити запитання, що цікавлять.

Орієнтовні запитання

1.              Звідки пішло  прізвище Шевченко?

Заселення Кирилівки почалося дуже давно. Це село було запорізьким, де стояв отаман Кирило. З архівних джерел відомо, що в 1600-х роках в селі проживав Іван Швець. У Івана була одна донька Єфросинія.  Січовик Андрій (прадід поета) пристав до Єфросинії і став прозиватися Шевченком – бо в ті роки приймак брав жіноче прізвище.

2.       Назвати імена батьків Тараса Шевченка.

(Катерина, Григорій).

3.       Як звали братів і сестер Шевченка?

(У Тараса було два брати і три сестри, він був третьою дитиною. Микита, Катерина, Ярина, Тарас. Марся. Йосип).

4.       Де і коли народився Т.Г.Шевченко?

(25 березня /9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (Черкаська область).

5.       Якого віку був Тарасик, коли померла його матуся, батько?

(9 років – мати 1823 р.,  11 років – батько 1825 р.)

6.       Де поневірявся  Т.Шевченко, осиротівши?

(Був попихачем у дяка П.Богорського, наймитував у попа, потім пас громадську отару).

7.       Яким твором, якого письменника захоплювався малий Тарас?

(І.Котляревського “Енеїдою”, творами Сковороди).

8.       Хто був вчителем малювання Тарасика?

(диякон Євфем, дяк-маляр с.Стеблів, с.Тарасівка).

9.       У яких творах поет пише про своє нещасливе дитинство?

“Мені тринадцятий минало”, “Сон”, “І виріс я на чужині”, “І золотої, й дорогої”).

10. З ким дружив Тарас у дитинстві?

(Сусідські діти – Данило Бондаренко, Оксана Коваленко, Павло Могильний, Іван Сокира).

11. Який талант проявився в Шевченка раніше – художника чи поета?

(Ще в дитинстві у Тараса з’явилися здібності до малювання).

12. За що поміщик П.Енгельгардт звелів висікти свого козачка?

(Повернувшись з бенкету, застав за малюванням, кричав, що той палить свічки і т.д.).

13. У якому році викуплено Тараса Шевченка з кріпацької неволі?

(1838 р.)

14. Хто був ініціатором викупу з кріпацтва, хто брав у цьому участь?

(Сошенко, Жуковський, Григорович; художник Брюлов К. змалював портрет Жуковського і за виручені гроші викупили Тараса).

15. У 1839 р. за постановою Академії художеств Шевченка нагороджено якою відзнакою?

(Срібною медаллю ІІ ступеня за малюнок з натури у 1840 р.).

16. Як називалася перша збірка творів Тараса Шевченка?

(“Кобзар”).

17. Які твори ввійшли до першої збірки Шевченка? Як вони називались?

(“Кобзар” 1840 р. Вміщено 8 творів. “Думи мої, думи”, “Перебендя”. “Катерина”, Думка”, “До Основ’яненка”, “Тарасова ніч” та ін.).

18. Коли Шевченко виїжджає на Україну?

(1843-1844 рр., 1845-1847 рр., 18  -18  р.)

19. Де і коли був заарештований Шевченко?

(5 квітня 1847 р. на переправі через Дніпро в Києві).

21. Що було причиною заслання Шевченка?

(Революційні вірші, альбом поезій “Три літа”, які жандарми знайшли при арешті, сатирична поема “Сон”).

22. Як називався записник, у якому Тарас Шевченко записував свої твори під час заслання?

(“Захалявна книжечка”).

23. Чому Т.Шевченко написав “Заповіт” у 1845 р.?

(Хвороба).

24. Скількома мовами перекладено “Заповіт”?

(150-ма).

25. У яких країнах є пам’ятники Т.Г.Шевченку  (Канада, Америка, Австралія, Франція та ін.).

26. Які прозові повісті ви пам’ятаєте?

(збереглося 9 – “Наймичка”, “Варнак”, “Княгиня”, “Музикант”. “Несчастный”, “Капитанша”, “Близнецы”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и без морали”).

Погодьтеся, ніхто не розказав би краще за самого поета про його життя, про те, яким гірким був для нього шматок сирітського хліба.

ІІ. Цілевизначення й планування

1.     Оголошення  теми уроку, запис у зошитах.

2.     Визначення особистісно значущих цілей.

Підніміть, будь ласка, руку ті, хто любить отримувати листи або СМС повідомлення? Я також дуже люблю спілкуватися за допомогою писемного мовлення і саме тому сьогодні мету уроку я вирішила не оголошувати, а повідомити кожному з вас таємно листом – у формі «Захалявної» книжечки. Дуже сподіваюсь, що прочитавши її, ви допоможете зробити наш урок незабутнім і цікавим. Бо кожний урок – це ще один крок у досягненні мети, виконанні завдань, які ви ставите для себе.

А тепер хочу, щоб кожен із вас, поставив перед собою власну ціль, яку б він хотів досягнути на сьогоднішньому уроці, озвучив її починаючи словом хочу та заповнивши першу сторінку книги успіху ( пролог).

Орієнтовні відповіді учнів:

Хочу:

·        дізнатися більше про життєвий і творчий шляхи Шевченка;

·        запам’ятати основні дати в житті Кобзаря;

·        обмінятися думками про творчість поета;

·        висловити власну думку з приводу порушених проблем у «Заповіті»;

·        дізнатися історію написання твору;

·        навчитися виразно читати вірш;

·        продемонструвати власні здібності в декламації;

·        навчитися робити аналіз поезії;

·        навчитися визначати тему, ідею, художні засоби твору.

3. Вибір і представлення учнів-експертів, які оформлятимуть упродовж уроку листок успішності роботи учнів.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Дорогі діти, сьогодні у вас хороший настрій, бо ви здорові, сповнені сил, бажань щось дізнатися. А коли ви почуваєте себе погано? Коли ви хворієте? Які думки відразу виникають? Якщо відчуваєш, що тобі дуже зле і ти думаєш про найгірше, ти хочеш сказати найважливіші слова рідним, близьким людям.

         Написано й переписано про Шевченка дуже й дуже багато. Його творчість – це невичерпне джерело. Шевченковим словом – палким і гнівним, щедрим і ласкавим, добрим і мужнім і колись, і сьогодні освячується наше життя. Разом з нами він мітингує, бореться, страждає і перемагає.

         Це він – провісник волі і великий титан «…і сльози в звуки перелив, … з душею чудо сотворив», він умів розуміти, умів слухати, але доля вирішила по-іншому. він самотнім журавлем покружляв у небі  й полетів у вічність.

         Одного дня великий життєлюб відчув, що завтра його може не стати, що вже завтра він не відчує сонячного тепла, не побачить небесної блакиті, вже не напише більше про славетних козаків і що вже нічого не зможе зробити для своєї України, і для своїх земляків, які тягли ярмо кріпацтва. І він написав твір, в якому з останнім словом звернувся до свого народу. Не думав тоді поет ні про нагороди, ні про шану, ні про визнання, він востаннє висловлював свої думки, які, як завжди, були про людей, про рідний край, про Україну. Вершиною творчості Тараса Шевченка є його відомий «Заповіт».

·        Чи знаєте ви, що таке заповіт?

·        Що спонукає людей до написання заповіту?

(Заповіт – а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті, «смертна воля»; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам).

2. Історія написання поезії «Заповіт». Пояснення «асоціативного ланцюжка».

Розповідь учителя.

(Подорож       В'юнище       хвороба        лікар А.Козачковський      Переяслав

    останнє слово 25.12.1845     одужання         «…я  живу і борюсь  для народу….»)

 - Як народилась поезія?За яких обставин написав поет своє,,невмируще слово’’?

...Грудень 1845 року видався напрочуд сніжним і морозяним. Криві, вузенькі вулички старовинного Києва вкрили замети. Саме тієї пори вирушав у далеку дорогу – аж на Полтавщину - Т.Шевченко.  У Полтаві він поквапився до Шведської могили, яку хотів замалювати, бо не бачив місцевість, де було поховано загиблих під час Полтавської битви, у ряду інших картин за початої ним серії,,Мальовнича Україна’’. За малюванням і побачив поета ліберально налаштований поміщик-декабрист Степан Самійлов, з котрим Шевченко  здавна приятелював. Разом дісталися хутора В’юнище, де сім’я Самійлових радо привітала поета. На ранок Шевченко відчув нежить. Проте сталося найгірше. Місцевий фельдшер визначив, що звичайне простудне захворювання перейшло в запалення легенів. Піднявся жар. У ті часи ця хвороба була смертельною в більшості випадків. Шевченко не міг про це не знати.  

       23 грудня вирішили негайно відправити хворого в Переяслав до А.Й.Козачковського – лікаря, давнього приятеля поета. (Сьогодні в колишньому будинку А.Й.Козачковського-Музей Заповіту Т.Г.Шевченка, який має 12 залів).

       Той робить усе можливе, але шансів видужати в Шевченка мало. А йому ж усього 31…               

      Третьої ночі настала криза. Хворий відчував повне виснаження - груди здавлювала задуха. Збуджена уява малювала гнітючі картини, а в голові роїлися похмурі думки. Так багато хотілося написати, скільки ще мріялося зробити для свого народу… Невже кінець? І на папері з’являються такі страшні для молодої людини слова: «Як умру, то поховайте…». Поет пише прощального вірша.

       Уперше поезія була надрукована під назвою,,Думка’’ в збірнику,,Новые стихотворения Пушкина и Шевченка’’( Лейпциг, 1859).В автографі текст не має заголовка.Загальновідома назва,,Заповіт’’ з’явилася як редакційна у виданні,.Кобзаря’’ 1867 року.(слайд)

       3.Читання вірша «Заповіт» учителем напам’ять (декламація учнями за бажанням) 

Випереджувальні завдання (перед прослуховуванням твору):

·        Які асоціації стосовно ліричного героя твору у вас виникають (хто звертається й до кого з рядками поезії)?

·        Які почуття виникають у вас, коли слухаєте цей вірш?

Бажані відповіді учнів з поясненнями вчителя

       Відчуття, неначе батько зібрав свою родину й висловлює лагідним, тихим голосом свою останню волю – поховати,,на Вкраїні милій’’. В уяві постає  Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами… І вже перед нами постає не батько родини, а неначе козацький ватажок, адже поховати заповідає «на могилі», значить знайти останній притулок на козацькому кургані й розділити участь оборонців рідного краю. Звучить заклик до боротьби, до повстання, до знищення кріпацтва. Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани – свідки «козацької слави». Усе це свідчить про невіддільність постаті поета від України.

      У заклику до повалення існуючого ладу – вибух пристрасті поета. Це програма його життя, яку він не встиг виконати. Тому хоче, щоб вона здійснилася після його смерті.

     Насамкінець  бачимо самого Шевченка з його вірою в те, що народ збудує нове суспільство – «велику сім’ю, вольну, нову». Ми чуємо скромне бажання поета згадати його «незлим, тихим словом».

    4. Особливості виразного читання поезії,,Заповіт’’. Як необхідно читати поезію?

 Спочатку необхідно читати тихо,повільно і лагідно,зі смутком,інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої ), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок —різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки  слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, треба вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються  ще повільніше,тихіше,але урочисто,піднесено,приблизно так, як читався початок  твору

           5. Інформація  учня-дослідника

       «Заповіт» Шевченка став твором, який знає весь світ. Є прислів’я «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». Чому? Бо перекладений більше  як 150 мовами народів світу й дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала в Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

         Спочатку «Заповіт» був перекладений російською мовою (1862 р.), далі польською, сербохорватською, болгарською, чеською, словацькою, білоруською, німецькою, французькою, англійською... Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, І. Франко (на нім.), Й.Бехер та інш. На слова «Заповіту» написано кантати С.Людкевича, Б.Лятошинського, хори М.Лисенка, В.Заремби, К.Стеценка, Л.Ревуцького, Г.Гладкого, М.Вербицького, О.Кошиця, П.Демуцького, Г.Давидовського, І.Омельченка, Л.Левицького, В.Барвінського, Я.Степового, О.Александрова; симфонічну поему написав Г.Глієр. Мелодія «Заповіту», яка стала народною, написана Гордієм Павловичем Гладким, полтавським учителем.

6. Створення «паспорту» твору (за ідейно-художнім аналізом).

« Як умру, то поховайте» - це вірш-монолог,   переживання ліричного героя про долю рідного народу.

         Повторення понять з  теорії літератури:

Тема – основне коло подій і явищ, висвітлених автором у художньому творі.

Ідея – це провідна думка в художньому творі, ядро задуму автора.

Види лірики – пейзажна, громадянська, філософська, інтимна.

Композиція -  це побудова художнього твору (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка).

Назва твору	«Заповіт»
Рік написання	1845
Жанр	Ліричний вірш
Форма	Монолог
Вид лірики	Патріотична (громадянська)
Тема	Заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду
Ідея	Віра поета у світле майбутнє України
Художні засоби	Епітети: “степ широкий”, “Вкраїна мила”, “лани широкополі”, “вража зла кров”, “сім’ї великій… вольній, новій”, “незлим тихим словом”, “синєє море”. Повтори (тавтологія): “Як… було…”, “реве ревучий”, “в сім’ї…» Метафори: «кровю волю окропіте», «кайдани повіте», «понесе із України в синє море кров ворожу»
Символічні образи	Широкий степ, ревучий Дніпро, широкополі лани
Композиція	Складається із шести строф, що об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку, певні ритми та інтонацію, а разом становлять гармонійну цілісність. Це розвиток-переживання ліричного героя про долю народу. Експозиція: «Як умру, то поховайте... На Вкраїні милій...». Зав ’язка: «...Як понесе з України... Кров ворожу...». Кульмінація: «...Вставайте, / Кайдани порвіте...». Розв’язка: «...І мене... Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом». У розгортанні сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою інтонацій.

7. Проблемні запитання.

Бесіда за проблемними запитаннями:

-         Чи можна сказати, що у своїй поезії поет дає нам три заповіти? Які? (поховати, здобути волю, пам’ятати)

-         Чи виконані ці заповіти?

Інформація про перепоховання. Друзі поета свято виконали заповіт Шевченка. З далекої північної столиці (м. Санкт-Петербургу) у травні 1845 року привезли тіло поета в Україну, де й  поховали під Каневом. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками,  а тендітні дівочі руки, за давнім народним звичаєм, покотили віз із важкою свинцевою труною в останню путь. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром,  і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.

8. Повідомлення мистецтвознавців про музичне життя «Заповіту».

 Більше 170 років минуло з часу написання «Заповіту». Вперше опублікований у 1859 році в Лейпцигу в збірці «Нові вірші Пушкіна й Шевченка», цей вірш мав справді щасливу долю. Він став не тільки надбанням української літератури, а й світових літератур та музичного мистецтва.

Крім того,  і сьогодні музичні гурти виконують пісню на слова Тараса Шевченка. Так, музика осучаснена, але те живе слово Кобзаря про створення нової вільної сім’ї зберігається, хто б і як би її не виконував.

9. Перегляд відеоролика «Заповіт» - Героям слава!

Випереджувальні завдання перед переглядом для методу «Займи позицію»:

·        Чи можна «Заповіт» назвати неофіційним гімном України?

·        Чи згодні ви з тим, що «Заповіт» єднає покоління?

Орієнтовні відповіді учнів.

Заповіт – це висловлення останньої волі людини.

«Заповіт» митця – це чудовий емоційний твір, у якому поет виклав нам, своїм нащадкам, свої настанови. Найбільшим бажанням Кобзаря було бачити Україну вільною, щасливою. Він хотів добра і щастя своїм нащадкам, прагнув, щоб його Батьківщина дорівнялася до світових держав.

Шевченкові слова додають нам упевненості, що народ збудує нове суспільство – «сім'ю велику, вольну, нову». Друге прохання особисте і дуже скромне: щоб ми не забули поета, а інколи згадали «незлим тихим словом».

10. Тлумачення імені уроку.

Дати відповіді на запитання за ім'ям уроку.

·        У чому геніальність Тараса Шевченка?

·        Чим його постать цінна для сучасних українців? А для кожного з нас?

«Заповіт» Тараса Шевченка – програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким Великий Кобзар звернувся до сучасників та прийдешніх поколінь. До 1845 року історія української поезії не знала такого прямого заклику до боротьби проти кріпосного права та царизму. Напевно, ви відчули і в цьому творі, як Т.Г.Шевченко ненавидів панів-кріпосників, як його обурювала  вся  кріпосницька  система. Кобзар вів за собою народ до вершини духовного і культурного життя. Слід, залишений,,Заповітом’’ Т.Шевченка у душах народу, не має аналогій. Цей твір надзвичайно точно підтвердив його життєве кредо – не коритись панам, боротись проти  панства, проти влади, яка зневажає і принижує народ.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап

1.     Скарбничка творчих цікавинок.

Робота в парах, за рядами.

Перший ряд

·        Які слова із виучуваної поезії вважаєте крилатими, які з них могли б взяти своїм життєвим девізом?

Другий ряд

·        Скласти сенкан або вірш - дитячу присягу Тарасу Шевченку.

Третій ряд

Філологічна задача.

·        Літературознавці стверджують, що особа митця найбільше розкривається в його творах. Доведіть або спростуйте цю тезу ( три-п'ять речень), обговоріть в парі.

2.     Заповнення книжки успіху – сторінки «Епілог».

3.     Оцінювання роботи учнів на уроці ( за самооцінюванням та взаємооцінюванням учнів-експертів)

·        Роботу кого з однокласників відзначили?

·        Що вважаєте «родзинкою» уроку?

Листок успішності

№ з/п	Список учнів	Форми роботи на уроці						Загальна кількість балів
		Інтерв'ю 0-2 бали	Паспорт поезії	Відповіді на проблемні запитання	«займи позицію»	Творчі цікавинки	Активна робота в парах, групах

Домашнє завдання.

Обов'язкове  ( на наступний урок).

·        Вивчити поезію «Заповіт» напам'ять.

         За бажанням ( на тиждень).

·        Обмінятися думками з  в батьками, членами родини  інформацією про Тараса Шевченка та про безсмертний «Заповіт».

На все життя

·        Пам'ятати геніїв нашого народу, їх полум’яні слова для впевненості, віри, сили духу в житті.